19–20 березня 2019 року у м. Києві відбулася Міжнародна конференція «Врахування ґендерних питань у навчальних програмах закладів вищої освіти сектора безпеки і оборони» за участі представників Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. Метою конференції було створення платформи для обміну досвідом, викликами та підходами з урахування ґендерної тематики і порядку денного «Жінки, мир, безпека» у навчальних програмах між представниками різних закладів освіти сектора безпеки й оборони, представниками міністерств країн ЄС, НАТО та країн-сусідів. 

«Надважливим є включення ґендерної складової в систему освіти. І ми вже працюємо над виконанням усім вимог та рекомендацій, зокрема розробкою ґендерно чутливих навчальних планів та покращення якості освіти», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
     Впровадження пілотного проекту з інтегрування ґендерної складової в навчальні програми закладів вищої освіти сектора безпеки й оборони, яке відбувається у межах Національного плану дій з імплементації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, вже принесло відчутні результати. До цієї ініціативи приєдналися десять профільних навчальних закладів, що становить майже третину всіх вишів сектора безпеки й оборони України. Це свідчить про усвідомлення необхідності модернізації підходів до дотримання принципів рівності чоловіків та жінок у безпековому секторі.
Зі свого боку, інші учасники конференції – представники закладів вищої освіти сектора безпеки й оборони та міністерств – поділилися своїм досвідом та практиками інтеграції ґендерних програм у навчальний процес.
     Так, заступник начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Мотика повідомив, що університет плідно працює над зазначеним питанням. Зокрема, утворено робочу групу з питань реалізації Національного плану дій 1325 на період до 2020 року, а в основу багатьох рішень і постанов, зокрема і на урядовому рівні, лягли напрацювання науково-дослідного центру та низки консультативних і семінарських груп університету. «Така робота дозволила встановити, що раніше розгляд питань рівності в більшості випадків не був виокремлений окремим блоком у навчальних дисциплінах підготовки майбутніх військових фахівців за відповідними напрямками», – зазначив він.
     Для подолання викликів, пов’язаних з ґендерною проблематикою, Сергій Мотика від імені військового інституту запропонував проводити ґрунтовні дослідження з ґендерної тематики, зокрема, ті, які розкривають сутність і методологію ґендерної освіти, шляхи, умови і засоби її інтеграції в професійну підготовку майбутніх фахівців не тільки відомчих вишів, а й усіх інших. Доречним, за його словами, буде збільшення кількості видань на цю тему, проведення стажувань за кордоном, обмін лекторами, створення бази даних електронної картотеки викладачів і дослідників, які працюють над ґендерними питаннями тощо.
     «Доцільно також ввести обов’язкову дисципліну «Реалізація ґендерної рівності в секторі безпеки і оборони», щоб молодь мала реальну та практичну уяву, що таке рівність і яка її користь для Збройних Сил України», – підсумував Сергій Мотика.
     У ході конференції учасники обмінялись найкращими практиками і методиками врахування ґендерних питань у розробленні навчальних програм та проведенні навчання для курсантів та студентів, забезпечення розкриття та роз’яснення різноманітних потреб чоловіків і жінок, хлопців і дівчат у сфері безпеки, а також актуалізували важливість інституціоналізації ґендерної проблематики в навчальні програми сектора безпеки й оборони в Україні. Вони сформулювали низку рекомендацій для розроблення методології комплексної інтеграції ґендерних питань з покроковою інструкцією. Також обмінялися ідеями щодо структури посібника, який використовуватиметься представниками закладів освіти сектора безпеки й оборони в процесі включення ґендерних питань та порядку денного «Жінки, мир, безпека» у навчальні програми. Національні учасники набули практичного досвіду успішних практик та шляхів подолання перешкод у цьому процесі за допомогою дискусій та обміну думками з міжнародними експертами сектора безпеки й оборони. У результаті спільної роботи було розроблено дорожню карту інтеграції ґендерних питань у відповідні навчальні програми.